- затребувати
- -ую, -уєш, док., перех., канц.Зажадати від певної особи, установи подання чи надсилання чого-небудь або чиєїсь присутності десь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
затребувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
затребуваний — а, е, канц. Дієприкм. пас. мин. ч. до затребувати. || затре/бувано, безос. присудк. сл. •• Затре/буваний креди/т вид короткотермінового міжбанківського кредиту, що його можна затребувати та повернути у будь який момент без права протесту … Український тлумачний словник
затребування — я, с., канц. Дія за знач. затребувати … Український тлумачний словник